Зловживання владою або службовим становищем: сучасна доктрина та практика Верховного Суду

Анотація

Анотація. У статті здійснено комплексний аналіз кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем у контексті сучасної кримінально-правової доктрини та практики Верховного Суду. Увагу зосереджено на дослідженні суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 Кримінального кодексу України, яка охоплює прямий умисел, спеціальну мету – одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе або інших фізичних чи юридичних осіб, а також мотиви, що визначають спрямованість протиправної поведінки службової особи. Проаналізовано чинну редакцію ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України, відповідно до якої кримінальна відповідальність пов’язана з умисним використанням влади чи службового становища всупереч інтересам служби за умови настання істотної шкоди охоронюваним законом правам й інтересам. Акцентовано на еволюції підходів законодавця до визначення мети одержання неправомірної вигоди як конструктивної ознаки складу кримінального правопорушення. Досліджено актуальну судову практику Верховного Суду та Касаційного кримінального суду (справи № 359/2636/19, № 278/1664/20, № 757/11969/18-к), яка свідчить про наявність різних підходів до тлумачення ролі мотиву, мети й усвідомленості дій службової особи в структурі суб’єктивної сторони кримінального правопорушення. Розглянуто особливості правової дискусії щодо співвідношення мети одержання неправомірної вигоди й факту усвідомленого зловживання владою під час кваліфікації діянь за ст. 364 КК України. Здійснено порівняльно-правовий аналіз національних і міжнародних антикорупційних стандартів, зокрема положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції та ст. 2 Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, що надає можливість обґрунтувати ключову роль протиправного використання службових повноважень для одержання неправомірної вигоди й необхідність дотримання принципів юридичної визначеності та пропорційності кримінальної відповідальності. У висновках зазначено, що комплексне оцінювання суб’єктивної сторони зловживання владою або службовим становищем із пріоритетом спеціальної мети одержання неправомірної вигоди є необхідною умовою правильної кримінально-правової кваліфікації, ефективної протидії корупційним виявам та узгодження національної правозастосовної практики з міжнародними стандартами.

Ключові слова: зловживання владою; службове становище; суб’єктивна сторона кримінального правопорушення; умисел; неправомірна вигода; мета; мотив.