Форми фіксування доказової інформації в кримінальному провадженні
Анотація
Анотація. У статті здійснено комплексне теоретико-правове дослідження форм фіксування доказової інформації в кримінальному провадженні крізь призму їх нормативного закріплення, криміналістичного змісту та доказового значення в умовах цифровізації. Проаналізовано положення Кримінального процесуального кодексу України щодо протокольної, технічної та судово-реєстраційної форм фіксування, а також норми, які визначають документ і висновок експерта як самостійні процесуальні джерела доказів. Обґрунтовано, що фіксація має багаторівневу природу: як процесуальна діяльність із забезпечення відтворюваності перебігу та результатів процесуальних дій; як матеріалізований результат у формі документів, технічних записів і додатків; як самостійне джерело доказової інформації. Доведено, що сучасна модель фіксації фактично функціонує як багатоканальна система, у якій письмово-вербальні й технічні способи закріплення інформації знаходяться в постійній взаємодії, а в окремих випадках технічний запис набуває пріоритетного доказового значення. Посилену увагу зосереджено на проблемі співвідношення форми фіксації та процесуального джерела доказів, а також питаннях автентичності, цілісності й допустимості цифрових даних, зокрема копій комп’ютерної інформації. Запропоновано системну класифікацію форм фіксування за суб’єктом здійснення, способом відображення інформації, матеріальним носієм, стадією кримінального провадження, ступенем обов’язковості та функціональним призначенням.
Ключові слова: запобігання злочинності; огляд комп’ютерних даних; фіксація доказів; розвідка за відкритими даними; OSINT; протокол Берклі.
Завантаження
Посилання
Antoniuk, R., Voloshyn, O., & Soroka, I. (2023). Types of fixing the involvement of a specialist in criminal proceedings. Uzhhorod National University Herald. Series "Law", 2(77), 199-204. DOI: 10.24144/2307-3322.2023.77.2.34
Chornous, Yu.M. (2020). Criminal provision of criminal proceedings: Levels, directions and forms of implementation. Criminalistics and Forensics, 65, 40-51. DOI: 10.33994/kndise.2020.65.04
Fedotova, H.V. (2024). Application of technical means as a form of recording criminal proceedings. Nauka i pravoohorona, 1(63), 210-218. DOI: 10.36486/np.2024.1(63)
Harskyi, O., & Didyk, S. (2021). Anti-patterns in criminal proceedings: forms of fixation in criminal proceedings. Word of the National School of Judges of Ukraine, 3(36), 100-115. DOI: 10.37566/2707-6849-2021-3(36)-8
Hrebenkova, M.S. (2021). Situation of scientific research in the sphere of electronic mapping in criminal proceedings. Uzhhorod National University Herald. Series "Law", 67, 267-272. DOI: 10.24144/2307-3322.2021.67.51
Kaplina, O., & Maryniv, V. (2011). Problems to admission of evidence, given in accordance with the article 66 UPK of Ukraine by persons with the use of hardware’s of receipt of information. Issues of Crime Prevention, 3, 238-249. Retrieved from https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/ 7416/1/Kaplina_Maruniv_238.pdf
Kovalenko, A.V. (2024a). Fixation of evidentiary information in criminal proceedings in verbal form: Essence and methods. In Theory and practice of the use of special knowledge in pre-trial investigation: Proceedings of the All-Ukrainian scientific and practical seminar (pp. 40-43). Dnipro: Dnipro State University of Internal Affairs.
Kovalenko, A.V. (2024b). Forensic doctrine on the collection, examination, and use of evidence in criminal proceedings. Kyiv: Alerta. Retrieved from https://rep.dnuvs.ukr.education/ handle/123456789/3916
Loskutov, T.O. (2022). Legal regulation of recording criminal proceedings in martial law. Analytical and Comparative Jurisprudence, 5, 340-345. DOI: 10.24144/2788-6018.2022.01.61
Maksymiuk, N.I. (2023). Correlation of the principle of orality with the demand of recording criminal proceedings. Current Problems of State and Law, 9, 83-88. DOI: 10.32782/apdp.v100.2023.9
Metelev, O.P. (2020). Collection of digital information as a separate method of receiving evidence during criminal proceedings. Uzhhorod National University Herald. Series "Law", 60, 177-180. DOI: 10.32782/2307-3322/2020.60.39
Patreliuk, D.A. (2025). Ways to increase the efficiency of criminal prosecution. Analytical and Comparative Jurisprudence, 1, 749-757. DOI: 10.24144/2788-6018.2025.01.125
Teplytskyi, B.B. (2020). Technical features of forensic products during certain investigative (detective) actions during the investigation of crimes in the use of computers, systems and computer networks and telecommunication networks. Juridical science, 6(108), 248-255. DOI: 10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.30
Teteriatnyk, H.K. (2020). The institution of attesting witnesses in conducting investigative (search) actions under extraordinary legal regimes. State and Regions. Series "Law", 4(70), 195-199. DOI: 10.32840/1813-338X-2020.4.31
Trofimenko, V. (2014). Criminal procedural form as a socio-legal value. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 4, 154-164. Retrieved from https://visnyk.kh.ua/en/journals/ visnik-naprnu-4-2014r/kriminalna-protsesualna-forma-yak-sotsialno-pravova-tsinnist
Переглядів анотації: 14 Завантажень PDF: 15
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
