Теоретичні та практичні засади криміналістичного й судово-експертного забезпечення розслідування воєнних злочинів
Анотація
Анотація. Статтю присвячено комплексному теоретико-прикладному дослідженню криміналістичного та судово-експертного забезпечення розслідування воєнних злочинів в умовах воєнного стану. На підставі узагальнення сучасних підходів до криміналістичної класифікації злочинів обґрунтовано доцільність типізації окремих видів воєнних злочинів, адже вона має важливе значення для розроблення окремих криміналістичних методик розслідування. Визначено особливості застосування сучасних техніко-криміналістичних засобів, зокрема безпілотних літальних апаратів, 3D сканерів, цифрових платформ накопичення та аналізу інформації, геоінформаційних систем, засобів фото- й відеофіксації, а також спеціалізованих інформаційних систем, призначених для виявлення, збирання та фіксації слідів злочинів, обстановки на місці події, обробки матеріалів кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів. Визначено роль судових експертиз у механізмі доказування. Встановлено, що під час розслідування воєнних злочинів найбільш затребуваними є судово-медичні, молекулярно-генетичні, вибухотехнічні, військові, будівельно-технічні, ґрунтознавчі, біологічні та комп’ютерно-технічні експертизи. Обґрунтовано, що комплексне використання спеціальних знань забезпечує встановлення механізму злочину, ідентифікацію потерпілих і загиблих, визначення виду зброї, напрямку обстрілу, характеру руйнувань, джерел цифрової інформації та інших обставин, що мають значення для кримінального провадження. Увагу зосереджено на проблемах забезпечення безперервного ланцюга збереження доказів (chain of custody), верифікації цифрових матеріалів, допустимості OSINT-даних та інтеграції міжнародних стандартів у національну практику розслідування. Запропоновано напрями вдосконалення криміналістичного та судово-експертного забезпечення розслідування воєнних злочинів, серед яких: розроблення спеціалізованих методик для окремих груп злочинів; удосконалення нормативного регулювання роботи із цифровими доказами; розвиток міжвідомчої та міжнародної взаємодії; посилення матеріально-технічного забезпечення органів досудового розслідування та експертних установ; розширення використання сучасних інформаційних систем і технологій.
Ключові слова: національна безпека; криміналістична методика; криміналістичне забезпечення; воєнний злочин; тактичне забезпечення; техніко-криміналістичне забезпечення; слідча (розшукова) дія; судова експертиза.
Завантаження
Посилання
Bolvinov, S.P. (2024). Practical aspects of the information systems application in the investigation of war crimes (on the example of the SORC system). Bulletin of Criminological Association of Ukraine, 2(32), 531-543. DOI: 10.32631/vca.2024.2.38
Bondar, V.S. (2024). Peculiarities of forensic support for the pre-trial investigation of violations of the laws and customs of war. Research Papers of National University "Odesa Law Academy", 34, 22-31. DOI: 10.32782/npnuola.v34.2024.3
Chornous, Yu.M., & Dulskyi, O.L. (2023). The concept and content of technical and forensic support for evidence gathering. Legal Scientific Electronic Journal, 7, 445-449. DOI: 10.32782/2524-0374/2023-7/105
Dufeniuk, O.M. (2022). War crimes investigation: Logistics, forensic science and medical issues. Legal Scientific Electronic Journal, 4, 369-374. DOI: 10.32782/2524-0374/2022-4/88
Husieva, V.O. (2025). Participation of specialists in the investigation of war crimes. Archive of Criminology and Forensic Sciences, 12(2), 71-76. DOI: 10.32353/acfs.12.2025.06
Ivasyshyn, T. M., & Lenskyi, M.M. (2025). The use of unmanned aerial vehicles during the examination of the crime scene: forensic aspects. Subcarpathian Law Herald, 3(62), 105-109. DOI: 10.32782/pyuv.v3.2025.20
Kalancha, I.H. (2025). Digital evidence in the criminal procedure of Ukraine: Identification and integrity in the light of the chain of custody concept. Scientific Perspectives, 8(51), 206-230. DOI: 10.52058/2695-1592-2025-8(51)-206-230
Knyzhenko, S.O. (2026). Strategy for investigating war crimes. Analytical and Comparative Jurisprudence, 3(1), 70-74. DOI: 10.24144/2788-6018.2026.01.3.11
Levytskyi, A.O., & Moskaliuk, O.M. (2024). Сriminal assurance of the investigation of war crimes: separate problems of the scientific and theoretical basis. Forensic Herald, 2(42), 76-85. DOI: 10.37025/1992-4437/2024-42-2-76
Moskaliuk, O.M., & Levytskyi, A.O. (2025). Main directions of criminalistic support for investigative (search) actions in documenting war crimes. International humanitarian law and fundamentals of security during armed conflicts: materials of the International Scientific and Practical Conference (pp. 232-235). Kyiv: Kyiv Institute of the National Guard of Ukraine. Retrieved from https://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/27632/1/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%82%D0%B5%D0%B7_%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80.%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA.-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87.%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84.06.02.25_%D0%9A%D0%86%D0%9D%D0%93%D0%A3.pdf
Pashkovskyi, M. (2024). Chain of custody: Procedural form. Innovative science: Searching for answers to the challenges of modernity: materials of the III International Scientific Conference (pp. 157-161). Mohyliv-Podilskyi. DOI: 10.62731/mcnd-06.12.2024
Pchelina, O.V., & Pchelin, V.B. (2022). Forensic classification of war crimes. Modern trends in the development of criminalistics and criminal procedure under martial law: materials of the International Scientific and Practical Conference (pp. 334-338). Kharkiv: Kharkiv National University of Internal Affairs.
Piliukov, Yu. (2025). Forms of using special knowledge during the investigation of war crimes. Actual Problems of Law, 2(42), 112-117. DOI: 10.35774/app2025.02.112
Shevchuk, V M. (2022). Reloading criminalistics in wartime conditions: Problems, tasks, and prospects. Problems of documentary recording, assessment of damage and compensation for losses caused to Ukraine and its citizens as a result of the armed aggression of the Russian Federation: materials of the scientific and practical conference (pp. 46-47). Kharkiv: Yaroslav Mudryi National Law University. Retrieved from https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/19679
Shevchyshena, K.P. (2024). Investigation of war crimes in Ukraine. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv. Retrieved from https://www.navs.edu.ua/files/spec-vchena-rada/srd_26_007_03/2024/ avtoref_shevchyshena.pdf
Sokurenko, V.V. (2023). Technical and Forensic Support for the Investigation of Violations of Laws and Customs of the War. Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics, 2(31), 11-24. DOI: 10.32353/khrife.2.2023.02
Stepaniuk, R.L. (2024). Innovations in technical and forensic support for the investigation of war crimes. Procedural and criminalistic aspects of the investigation of war crimes: materials of the Round Table (pp. 171-174). Odesa: Odesa State University of Internal Affairs.
Tymoshko, V.V. (2024). Use of specialized knowledge during documentation and investigation of war crimes. Bulletin of Criminological Association of Ukraine, 1(31), 307-314. DOI: 10.32631/vca.2024.1.25
Zhovtiuk, O. (2025). International standards for forensic support in the investigation of war crimes. Nauka i Pravoohorona, 4(70), 202-209. DOI: https://doi.org/10.33270/
Переглядів анотації: 22 Завантажень PDF: 26
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
