Структура методики судового розгляду кримінальних правопорушень проти правосуддя

Анотація

Анотація. У статті досліджено теоретичні та прикладні засади формування криміналістичної методики судового розгляду кримінальних правопорушень проти правосуддя. Обґрунтовано, що сучасний розвиток наук кримінально-правового циклу зумовлює необхідність розроблення методичних рекомендацій щодо стадії не лише досудового розслідування, а й судового провадження, яке дедалі частіше супроводжується складними конфліктними ситуаціями, активною протидією та необхідністю використання спеціальних знань. Встановлено, що кримінальні правопорушення проти правосуддя вирізняються підвищеним рівнем конфліктності, специфічним суб’єктним складом, важливою роллю процесуальної поведінки учасників, а також поширеністю тиску на суд, свідків, потерпілих, експертів, адвокатів і працівників правоохоронних органів. Проаналізовано основні наукові підходи до визначення змісту, структури та завдань криміналістичної методики судового розгляду. На підставі отриманих критичних висновків з’ясовано, що в сучасній доктрині є два основні напрями її побудови: структурно-предметний і ситуаційно-алгоритмічний. Запропоновано підхід, відповідно до якого методика має передбачати окремі блоки рекомендацій залежно від процесуальної ролі відповідного суб’єкта. Визначено основні завдання методики судового розгляду кримінальних правопорушень проти правосуддя, запропоновано її структуру. Також схарактеризовано типові судові ситуації, що можуть виникати під час судового провадження щодо кримінальних правопорушень проти правосуддя, а також виокремлено типові форми протидії та способи їх нейтралізації. Аргументовано, що розроблення криміналістичної методики судового розгляду кримінальних правопорушень проти правосуддя є перспективним напрямом розвитку криміналістики та необхідною передумовою підвищення ефективності судового провадження.

Ключові слова: правосуддя; криміналістична методика; судовий розгляд; злочин; криміналістичне забезпечення.