Зовнішня кримінально-правова політика держави в умовах транснаціональної кіберзлочинності
Анотація
Анотація. У статті здійснено комплексне дослідження сутності й особливостей зовнішньої кримінально-правової політики держави в умовах транснаціональної кіберзлочинності. Обґрунтовано, що стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і цифровізація суспільних відносин зумовили формування нових форм злочинної діяльності, які характеризуються транснаціональністю, високим рівнем латентності та технологічною складністю. Встановлено, що такі ознаки кіберзлочинності істотно ускладнюють застосування традиційних механізмів кримінально-правового реагування та зумовлюють необхідність активізації міжнародного співробітництва. Проаналізовано міжнародно-правові засади протидії кіберзлочинності, зокрема положення Будапештської конвенції, актів Європейського Союзу й інших міжнародних інструментів, спрямованих на гармонізацію кримінального законодавства та розвиток механізмів взаємодії держав. Визначено, що зовнішня кримінально-правова політика є ключовим інструментом координації міжнародних зусиль у сфері боротьби з кіберзагрозами, забезпечення обміну інформацією, спільного розслідування злочинів і формування уніфікованих підходів до криміналізації кіберзлочинів. Окреслено основні проблеми реалізації зовнішньої кримінально-правової політики України, серед яких: відставання законодавства від динаміки розвитку кіберзлочинності, складність збирання та використання електронних доказів, складнощі визначення юрисдикції в транскордонних справах, а також недостатня ефективність міжнародної взаємодії. Обґрунтовано необхідність подальшого вдосконалення нормативно-правової бази, посилення інституційної спроможності компетентних органів і розширення міжнародного співробітництва.
Ключові слова: кіберзлочинність; транснаціональна злочинність; кримінально-правова політика; міжнародне співробітництво; кібербезпека; гармонізація законодавства.
Завантаження
Посилання
Anishchuk, V.V., & Zitsyk, S.H. (2024). The problem of combating cybercrime: comparative legal analysis. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 83(3), 19-23. DOI: 10.24144/2307-3322.2024.83.3.2
Bartoli, L. (2025). Cybersecurity and the fight against cybercrime: Partners or competitors? European Journal of Risk Regulation, 16, 498-513. DOI: 10.1017/err.2025.31
Didkivska, G., & Shevchenko, D. (2023). Basic principles of combating cybercrime: international experience. Legal Horizons, 4, 19-23. DOI: 10.54477/LH.25192353.2023.4.pp.19-23
Honcharuk, V.L. (2025). Legal mechanisms for combating cybercrime: global practice and national context. Crime control issues, 49, 178-184. DOI: 10.31359/2079-6242-2025-49-178
Hurzel, Yu.V. (2019). Cybercrime: main causes and methods of combating. In Counteracting Cyber Threats and Human Trafficking: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (pp. 49-51). Kharkiv. Retrieved from https://univd.edu.ua/general/publishing/konf/26_11_2019 /pdf/12.pdf
Kostiuchenko, Ya.M. (2025). Cooperation between Ukraine and the EU in cybersecurity: mechanisms for combating cybercrime. Problems of modern transformation. Series "Law, public management and administration", 15. DOI: 10.54929/2786-5746-2025-15-01-10
Krasii, M.O. (2024). External criminal law policy of Ukraine as a component of crime prevention policy. Donbass Legal Journal, 4, 84-89. DOI: 10.32782/2523-4269-2024-89-84-89
Mordvyntsev, M.V., Pashniev, D.V., & Khliestkov, O.V. (2025). International models of legal regulation of combating cybercrime: recommendations for Ukraine. Law and Safety, 4(99), 59-71. DOI: 10.32631/pb.2025.4.05
Popko, V.V., & Popko, Ye.V. (2021). International legal regulation of transnational cybercrime in cyberspace. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 66, 276-283. DOI: 10.24144/2307-3322.2021.66.46
Schmitz-Berndt, S. (2023). Defining the reporting threshold for a cybersecurity incident under the NIS Directive and the NIS 2 Directive. Journal of Cybersecurity, 9(1). DOI: 10.1093/cybsec/tyad009
Šepec, M., & Kočivnik, M. (2024). Combatting cyberwarfare crimes in the European Union. European Integration Studies, 2(20), 409-432. DOI: 10.46941/2024.2.16
Tataryn, I.I., Yaremchuk, M.M., & Litvinova, Yu.O. (2025). Methods of prevention and counteraction to cybercrime in modern conditions. Current problems of state and law, 106, 165-171. DOI: 10.32782/apdp.v106.2025.21
Vandezande, N. (2024). Cybersecurity in the EU: How the NIS2 Directive stacks up against its predecessor. Computer Law & Security Review, 52. DOI: 10.1016/j.clsr.2023.105890
Vlajić, I.B., Nikolić, B., & Gudelj, N. (2023). Legal aspects of combating cybercrime in the European Union. Oditor, 1(9), 17-45. DOI: 10.5937/Oditor2301017B
Yakymchuk, M.Yu. (2021). Features of legal regulation of combating cybercrime in Ukraine: comparative legal aspect. New Ukrainian law, 4, 182-186. doi: 10.51989/NUL.2021.4.27
Переглядів анотації: 21 Завантажень PDF: 12
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
