Порядок проникнення до житла або іншого володіння особи: актуальні проблеми теорії та практики
Анотація
Метою статті є аналіз проблемних питань кримінального процесуального порядку проникнення до житла чи іншого володіння особи та формування на цій підставі науково обґрунтованих рекомендацій з удосконалення чинного законодавства і практики його застосування. Методологія. У статті використано комплекс наукових методів, а саме: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських та іноземних учених, положення Кримінального процесуального кодексу України, а також практика його застосування. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній: 1) висвітлено особливості передбачених у Кримінальному процесуальному кодексі України порядків проникнення до житла чи іншого володіння особи (за добровільною згодою особи, яка ними володіє чи користується; на підставі ухвали слідчого судді; без ухвали слідчого судді в невідкладних випадках із подальшим отриманням такої ухвали після проникнення до житла чи іншого володіння особи); 2) сформульовано рекомендації щодо їх застосування на практиці, а також визначено напрями вдосконалення. За результатами дослідження сформульовано комплекс пропозицій, спрямованих на вдосконалення положень КПК України, що регламентують порядки проникнення до житла або іншого володіння особи, і практики їх застосування, зокрема: 1) сформульовано рекомендації щодо одержання та процесуального оформлення добровільної згоди на таке проникнення; 2) встановлено, що проникнення за добровільною згодою можливе під час затримання уповноваженою службовою особою та огляду місця події; 3) аргументовано, що визнання протоколу огляду місця події, проведеного за наявності добровільної згоди особи, яка володіє житлом чи іншим володінням, допустимим доказом залежить від результатів тлумачення судом відповідних положень КПК України (така ситуація є сприятливим середовищем для реалізації корупційних практик); 4) визнано необґрунтованою позицію Верховного Суду, відповідно до якої, якщо слідчий суддя видає ухвалу про надання певному слідчому дозволу на проведення обшуку, то обшук має проводити лише цей слідчий, який не має права доручати проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії оперативним працівникам; 5) запропоновано розширити перелік невідкладних випадків для проведення огляду чи обшуку в житлі або іншому володінні особи або ж чітко регламентувати в КПК України можливість проведення огляду чи обшуку в житлі чи іншому володінні особи за наявності добровільної згоди власника чи користувача та без подальшого звернення до суду за одержанням відповідної ухвали; 6) висловлено пропозицію стосовно доповнення КПК України положеннями, які надали б можливість проведення не лише огляду та обшуку, а й інших слідчих (розшукових) дій у житлі чи іншому володінні особи (наприклад, слідчого експерименту в житлі чи іншому володінні особи).
Ключові слова: проникнення до житла або іншого володіння особи; обшук; огляд; затримання особи; слідчі (розшукові) дії; слідчий.
Завантаження
Посилання
Атаманов О. М. Проникнення заради доказів. Закон і бізнес. 2019. № 38 (1440). URL: https://zib.com.ua/ua/print/139378-chomu_kozhen_7-iy_nevidkladniy_obshuk_mozhe_bude_pidstavoyu_.html.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., доповн. та СD) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : Перун, 2009. 1736 с.
Давиденко С. В., Мавдрик Д. О. Проблеми вдосконалення правового регулювання процедури проведення обшуку слідчим, дізнавачем, прокурором. Актуальні проблеми держави та права. 2021. № 90. С. 51–63. doi: https://doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3207.
Грига М. А. Деякі процесуальні та тактичні недоліки під час організації і проведення обшуку. Порівняльно-аналітичне право. 2020. № 2. С. 195–197.
Лучко О. А. Співвідношення огляду з обшуком у кримінальному досудовому провадженні. Європейські перспективи. 2020. № 3. С. 117–121. doi: https://doi.org/10.32782/EP.2020.3.17.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/76812124.
Породько В. В. Правові засади проникнення до житла в позасудовому порядку. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 9. С. 59–62. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-9/12.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 12 лют. 2019 р. у справі № 569/3708/15-к. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/79878883.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 18 берез. 2021 р. у справі № 199/7005/18. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95750290.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 12 лют. 2019 р. у справі № 159/451/16-к. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/80224144.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 31 жовт. 2018 р. у справі № 399/273/16-к. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/77654133.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 13 берез. 2018 р. у справі № 541/655/15-к. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/72850659.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 5 верес. 2019 р. у справі № 518/203/17. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/84152931.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 17 берез. 2021 р. у справі № 521/13711/15-к. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95708471.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 26 лют. 2019 р. у справі № 266/4000/14-к. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/80304896.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 6 квіт. 2021 р. у справі № 734/3592/17. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96179805.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 25 верес. 2018 р. у справі № 623/4131/15-к. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/76812124.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 29 січ. 2019 р. у справі №466/896/17. URL: https://protocol.ua/ua/postanova_kks_vp_vid_29_01_2019_roku_u_spravi_466_896_17/.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 25 трав. 2021 р. у справі № 606/1595/17. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97286177.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 17 берез. 2021 р. у справі № 281/422/18. Єдиний державний реєстр судових рішень : [сайт]. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95708347.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 17 лип. 2021 р. у справі № 233/1006/20. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98327462.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 26 лют. 2019 р. у справі № 390/1056/16-к. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/80623573.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 31 жовт. 2019 р. у справі № 346/7477/13-к. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/85542842.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 17 січ. 2019 р. у справі № 264/7200/13-к. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/79250515.
Тарасюк С. М. Роль учасників кримінального провадження у проведенні слідчих (розшукових) дій у житлі чи іншому володінні особи: теорія і практика. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2019. № 41. Т. 2. C. 123–127. (Серія «Юриспруденція»). doi: https://doi.org/10.32841/2307-1745.2019.41-2.28.
Ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лют. 2020 р. у справі № 161/2080/20.
URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/87543811.
Ухвала Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 черв. 2020 р. у справі № 688/1086/20.
URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/89608469.
Затримання уповноваженою службовою особою : метод. рек. / [А. А. Вознюк, О. С. Осетрова, О. Ю. Хабло та ін.] ; за заг. ред. С. С. Чернявського. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2019. 64 с.
Переглядів анотації: 428 Завантажень PDF: 185
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.