Правові аспекти працевлаштування висококваліфікованих працівників-мігрантів у Європейському Союзі
Анотація
У статті проаналізовано ключові зміни у вторинному праві Європейського Союзу у сфері правового регулювання працевлаштування висококваліфікованих працівників-мігрантів. Мета статті – на підставі наукових здобутків, правових актів та інших джерел проаналізувати правові аспекти працевлаштування висококваліфікованих працівників-мігрантів у Європейському Союзі. Це потребує виконання низки завдань, зокрема: з’ясувати специфіку правових аспектів працевлаштування висококваліфікованих працівників-мігрантів у Європейському Союзі; висвітлити суть Директиви ЄС 2009/50 про блакитні карти та Директиви 2016/801 про умови в’їзду та проживання громадян третіх країн з метою проведення досліджень, навчання, підвищення кваліфікації, волонтерства, обміну учнями або освітніх проєктів і роботи за програмою au pair; визначити сучасні тенденції розвитку правового регулювання працевлаштування висококваліфікованих працівників-мігрантів у Європейському Союзі. Методологічна основа статті передбачала використання методів аналізу й синтезу, дедукції та індукції, прогнозування та моделювання. Дослідження правових аспектів працевлаштування висококваліфікованих працівників-мігрантів у Європейському Союзі було б також неможливим і без використання спеціальних методів пізнання, які охоплюють порівняльно-правовий, історико-правовий, формально-юридичний та структурно-функціональний методи. Наукова новизна. З огляду на потребу Європейського Союзу в залученні висококваліфікованих мігрантів, реформування законодавства, що регулює імміграцію висококваліфікованих мігрантів, має бути спрямоване на зниження бар’єрів для в’їзду, а також спрощення та гармонізація процедури прийому висококваліфікованих громадян третіх країн. Крім того, блакитна карта не повинна бути виключно тимчасовим дозволом на роботу. У цьому контексті можна запропонувати подовження терміну надання блакитної карти із трьох до п’яти років, що дасть змогу висококваліфікованим працівникам-мігрантам згодом отримати дозвіл на постійне проживання відповідно до законодавства Європейського Союзу. Висновки. У межах Європейського Союзу однією з реформ у сфері правового регулювання працевлаштування висококваліфікованих працівників-мігрантів стало прийняття Директиви про блакитну карту. Завдання цієї Директиви передбачали впорядкування міграційних процесів висококваліфікованих іммігрантів у Європейському Союзі та запровадження єдиної процедури подання заявок для висококваліфікованих іммігрантів. Проте національна імміграційна політика держав – членів Європейського Союзу щодо висококваліфікованих працівників істотно різниться. Тому, попри те, що блакитна карта була запроваджена з метою залучення висококваліфікованих мігрантів до Європейського Союзу, більшість держав-членів не готові делегувати рішення в цій сфері на наднаціональний рівень інституціям Європейського Союзу. У цьому контексті важливими також є перенесення правового регулювання висококваліфікованої імміграції на наднаціональний рівень Європейського Союзу та гармонізація цієї сфери з національним законодавством держав – членів Європейського Союзу.
Ключові слова: міграція; трудова міграція; громадянин; треті країни; блакитна карта; висококваліфікований мігрант.
Завантаження
Посилання
Boswell C., Geddes A. Migration and Mobility in the European Union. New York : Palgrave Macmillan, 2011. doi: https://doi.org/10.1111/j.1478-9302.2011.00255_3.x.
Бурак С. Висококваліфіковані спеціалісти як категорія трудових мігрантів у праві Європейського Союзу. Університетські наукові записки. 2016. № 59. С. 310–320.
Chaloff J., Lemaitre G. Managing HighlySkilled Labour Migration: A Comparative Analysis of Migration Policies and Challenges in OECD Countries. OECD Social, Employment and Migration Working Papers. 2009. No. 79. doi: http://dx.doi.org/10.1787/225505346577.
Communication from the Commission – Policy Plan on Legal Migration {SEC(2005)1680}/COM/2005/0669final/. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/?uri=celex:52005DC0669.
Council Directive 2003/109/EC of 25 November 2003 concerning the status of third-country nationals who are long-term residents. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/ALL/?uri=CELEX%3A32003L0109.
Дахова І. І. Обмеження реалізації прав і свобод людини: конституційне регулювання та практика Європейського Суду з прав людини. Форум Права. 2018. № 4. С. 17–25. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.1467599.
Global Talent Competitiveness Index, 2020. URL: https://gtcistudy.com/the-gtci-index/.
Europe 2020 Strategy. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/europe-2020-indicators.
Hogarth T. COVID-19 and the Demand for Labour and Skills in Europe Early evidence and implications for migration policy. Migration Policy Institute. 2021. URL: https://www.migrationpolicy.org/research/covid-19-labor-skills-europe-migration-policy.
Колеснікова В. В. Особливості адаптації молодих фахівців до здійснення професійної діяльності. Експерт. 2019. № 3 (5). С. 235–246. doi: https://doi.org/10.32689/2617-9660-2019-3(5)-235-246.
Кортукова Т. Особливості правового регулювання ЄС у сфері легальної міграції та інтеграції мігрантів. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. 2019. № 4. С. 79–86.
Kortukova T., Kaminska N., Dei M., Blahodarnyi A. COVID-19: Regulation of Migration Processes in The European Legal Area. Cuestiones Políticas. 2020. Vol. 38. Р. 321–332. URL: https://produccioncientificaluz.org/index.php/ cuestiones/article/view/34328.
Přívara A., Rievajová E., Barbulescu A. Attracting High Skilled Individuals in the EU: The Finnish Experience. Migration letters. 2020. No. 17 (2). P. 369–377. doi: https://doi.org/10.33182/ml.v17i2.927.
Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council on the conditions of entry and residence of third-country nationals for the purposes of highly skilled employment, 2016. URL: https://expat-elan.fr/images/10-textes-de-lois/commission-europeenne/2016/comm-eu_2016-06-07_COM-378_conditions-entry-third-country-nationals.pdf.
Самойленко О. Етичні засади формування службового права. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 1 (19). С. 68–72. doi: https://doi.org/10.33270/04201901.68.
Shachar A. The Race for Talent: Highly Skilled Migrants and Competitive Immigration Regimes. New York University Law Review. 2006. Vol. 81. P. 148–206.
Шишкіна Е. Повага до людської гідності в контексті війни: компенсація за завдану шкоду. Український часопис міжнародного права. 2019. № 1. С. 61–68. doi: https://doi.org/10.36952/uail.2019.1.61-68.
Смирнова К., Федорова А. Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у сфері трудових відносин: проблеми та перспективи. Український часопис міжнародного права. 2019. № 1. С. 69–78. doi: https://doi.org/10.36952/uail.2019.1.69-78.
Triandafyllidou A., Isaakyan I. EU Management of High-skill Migration. RSCAS Global Governance Programme Policy Briefs. 2014. No. 04. URL: http://cadmus.eui.eu/bitstream/handle/1814/34706/RSCAS_GGP_2014_04_ PolicyBrief.pdf?sequence=1.
Understanding Migration in the European Union: Insights from the European Migration Network 2008–2018. European Migration Network : [site]. URL: http://emn.ie/cat_publication_detail.jsp?clog=1&itemID=3144&t=6.
Переглядів анотації: 234 Завантажень PDF: 140
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.