Криміналізація умисного вбивства та умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження в разі перевищення меж необхідної оборони

  • T. Stolyar здобувач наукової лабораторії з проблем досудового розслідування Національної академії внутрішніх справ
Ключові слова: криміналізація, принципи, умови, перевищення меж необхідної оборони, умисне вбивство, умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень

Анотація

Висвітлено принципи криміналізації суспільно небезпечних діянь, зокрема під час криміналізації умисного вбивства та умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження в разі перевищення меж необхідної оборони. Здійснено аналіз змісту поняття криміналізації суспільно небезпечних діянь. Визначено умови, необхідність і доцільність криміналізації зазначеного виду діянь.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

T. Stolyar
здобувач наукової лабораторії з проблем досудового розслідування Національної академії внутрішніх справ

Переглядів анотації: 108
Завантажень PDF: 129
Як цитувати
[1]
Stolyar, T. 1. Криміналізація умисного вбивства та умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження в разі перевищення меж необхідної оборони. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 98, 1 (1), 221-233.
Номер
Том 98 № 1 (2016)
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства
  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.