Кримінально-правова характеристика схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

  • M. Davydova ад’юнкт кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної академії внутрішніх справ, м. Київ
Ключові слова: наркотичні засоби, психотропні речовини, схиляння, наркозлочинність, незаконний наркообіг, наркоманія, наркозалежність

Анотація

Досліджено кримінально-правову характеристику злочину, передбаченого ст. 315 Кримінального кодексу України. Проаналізовано поняття «схиляння до вживання наркотичних засобів». Окреслено визначальні чинники кваліфікації цього виду злочинів, що відмежовують їх від інших кримінальних правопорушень. Запропоновано способи вдосконалення цієї кримінально-правової норми.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

M. Davydova
ад’юнкт кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Переглядів анотації: 132
Завантажень PDF: 218
Як цитувати
[1]
Davydova, M. 1. Кримінально-правова характеристика схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 101, 4 (1), 156-166.
Номер
Том 101 № 4 (2016)
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства
  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.