ТРАСОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ МАЙНА
Анотація
Визначено особливості проведення огляду місця події під час розслідування знищення або пошкодження майна. Окреслено завдання трасологічної експертизи за цією категорією злочинів. Під час написання статті використано наукові методи аналізу, індукції та дедукції. Розглянуто криміналістичні аспекти дослідження слідів злочину: криміналістичний, слідоведення і трасологічний; властивості матеріальних слідів злочину, зокрема інформативності, індивідуальності й сталості. Увагу акцентовано на тому, що трасологічне дослідження завжди проводять щодо слідів матеріального світу. Водночас предметом злочинного посягання в злочинах щодо знищення та пошкодження майна також є цінності матеріального світу. Проаналізовано класифікацію джерел інформації, яка сприяє їх систематизації під час розслідування злочинів, пов’язаних зі знищенням або пошкодженням майна, і передбачає три групи: особистісні, речові та змішані (складні або системні). З’ясовано особливості проведення огляду місця події в цій категорії злочинів. Визначено завдання трасологічної експертизи, її види. Оскільки відповідно до ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України джерелом доказів у кримінальному провадженні є висновок експерта, то в розслідуванні та розкритті злочинів, пов’язаних зі знищенням або пошкодженням майна, трасологічна експертиза посідає одне з головних місць. Така злочинна діяльність орієнтована на матеріальні цінності, на які здійснюють вплив знаряддям також матеріального світу, а трасологія вивчає та досліджує саме матеріальні сліди-відображення. Розглянуті в статті завдання та можливості такого виду експертиз засвідчують ефективність використання спеціальних знань у галузі трасології з метою встановлення фактів, що мають значення для розслідування та з’ясування істини в кримінальному провадженні.
Завантаження
Переглядів анотації: 156 Завантажень PDF: 226
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.