Порівняльний аналіз кримінального провадження in absentia в законодавстві ФРН та України
Анотація
Метою статті є порівняння кримінального процесуального законодавства Федеративної Республіки Німеччини та України щодо кримінального провадження за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого на стадії як досудового розслідування, так і судового розгляду, а також дослідження відповідності законодавств цих країн міжнародним документам, у яких визначено критерії, що регламентують розгляд у порядку in absentia та практиці Європейського суду з прав людини. Методологія. З огляду на поставлену мету, особливості об’єкта й предмета дослідження, обрано методологічний інструментарій. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (абстрагування, аналогію, дедукцію, індукцію, синтез) – для з’ясування змісту розглядуваного питання; теоретичний – у процесі дослідження наукової та навчально-методичної літератури. Наукова новизна полягає в комплексному дослідженні кримінального провадження за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в кримінальному процесуальному законодавстві Федеративної Республіки Німеччини та України, причому увагу акцентовано на кримінальному процесі Федеративної Республіки Німеччини для з’ясування всіх його особливостей з метою визначення подальших шляхів розвитку кримінального процесуального законодавства України. За результатами здійсненого дослідження сформульовано висновки: 1) кримінальне процесуальне законодавство як Федеративної Республіки Німеччини, так й України передбачає певний порядок здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного, обвинуваченого (in absentia); 2) Кримінальний процесуальний кодекс Федеративної Республіки Німеччини фактично не передбачає можливості проведення досудового розслідування за відсутності особи, що суттєво відрізняє його від Кримінального процесуального кодексу України, який визначає порядок спеціального досудового розслідування (іn absentia); 3) кримінальне процесуальне законодавство Федеративної Республіки Німеччини, на відміну від Кримінального процесуального кодексу України, передбачає так зване окреме провадження, спрямоване на спонукання обвинуваченого до явки в суд; 4) за кримінальним процесуальним законодавством Федеративної Республіки Німеччини, на відміну від України, проведення повного основного слухання за відсутності обвинуваченого (підсудного) можливе в певних випадках, за умови належного повідомлення у справах, за результатами судового розгляду яких може бути призначено покарання у вигляді переважно грошового стягнення; 5) Кримінальний процесуальний кодекс Федеративної Республіки Німеччини здебільшого відповідає стандартам Європейського суду з прав людини; 6) кримінальне процесуальне законодавство України знаходиться на стадії становлення і не цілком відповідає міжнародним стандартам, які пред’являють до кримінального провадження за відсутності підозрюваного, обвинуваченого (in absentia), а тому для розвитку кримінального процесуального законодавства України in absentia певні правові норми Кримінального процесуального кодексу Федеративної Республіки Німеччини може бути запозичено.
Ключові слова: спеціальне досудове розслідування; спеціальне судове провадження, in absentia; підозрюваний; обвинувачений; конфіскація; КПК ФРН.
Завантаження
Посилання
Афанасьєв В. В. Проблеми відповідності спеціального кримінального провадження (in absentia) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Юрист України. 2018. № 1. С. 35–42. doi: 10.31359/2222-5544-2018-36-1-35.
Börner R. Die Vermögensbeschlagnahme nach §§ 290 ff. StPO. NStZ. 2005.
Deiters M. Systematischer Kommentar zur Strafprozessordnung / In: A. H. Albrecht et al. (Eds.). Vol. 4. 5th edn. §§ 198–246. StPO, 2015. 896 р.
Diemer H. Karlsruher Kommentar zur Strafprozessordnung, 7th edn. / R. Hannisch (Ed.). 2013.
Доповіді Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини щодо ситуації з правами людини в Україні 16 лютого – 15 травня 2016 р., 16 травня – 15 серпня 2016 р., 16 лютого – 15 травня 2017 р., 16 листопада 2017 року – 15 лютого 2018 р. URL: http://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/ Ukraine_14th_HRMMU_Report_UKRANIAN.pdf. URL: http://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/ Ukraine15thReport_ukr.pdf. URL: http://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/UAReport18th_UKR.pdf. URL: https://vkksu.gov.ua/userfiles/ReportUkraineUKR.pdf.
Eisenberg U. Sich-Entfernen bzw. Fernbleiben wдhrend der Hauptverhandlung. NStZ, 2012.
Gmel D. Karlsruher Kommentar zur Strafprozessordnung, 7th edn / In: R. Hannisch (Ed.). 2013. 3180 р.
Головненков П., Спица Н. Уголовно-процессуальный кодекс Федеративной Республики Германия : науч.-практ. коммент. и перевод текста закона. М. : МГЮА, 2012.
Гуценко К. Ф., Головко Л. В., Филимонов Б. А. Уголовный процесс западных государств : учеб. пособие. 2-е изд., доп. и испр. М. : Зерцало-М, 2002. 528 c.
Козаченко В. І. Засада законності в кримінальному провадженні України та ФРН, її структурні складові. Правова держава. 2018. № 31. С. 101–108. doi: https://doi.org/10.18524/2411-2054.2018.31.143474.
Кримінальний процесуальний кодекс : Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/4651-17#n3069.
Лапкін А. В. Прокурор у спеціальному досудовому розслідуванні (in absentia). Правові горизонти. 2018. С. 107–111. doi: http://www.doi.org/10.21272/legalhorizons.2018.i13.p107.
Laue C. Die Hauptverhandlung ohne den Angeklagten. JA, 2010.
Meyer-Goßner L., Schmitt B. Strafprozessordnung, 59th edn. 2016.
Назаров В. В. Засади кримінального провадження та проблеми їх реалізації під час досудового розслідування. Правова держава. 2019. № 34. doi: http://dx.doi.org/10.18524/2411-2054.2019.34.169539.
Омельчук Л. В. Проблемні положення інституту спеціального кримінального провадження в Україні. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). 2019. Вип. 15. С. 182–191. doi: 10.33244/2521-1196.15.2019.182-191.
Піх Ю. Матеріальна істина як мета та засада кримінального провадження Федеративної Республіки Німеччини. Вісник Львівського університету. 2019. Вип. 69. С. 161–172. (Серія «Юридична»). doi: http://dx.doi.org/10.30970/vla.2019.69.161.
Попелюшко В. О. Альтернативи заочному провадженню (in absentia): на досвіді Німеччини. Вісник Академії адвокатури України. 2015. Т. 12. № 2 (33). С. 138–144.
Попелюшко В. О. Провадження in absentia у кримінальному процесі Німеччини. Право України. 2015. № 7. С. 34–42.
Quattrocolo S., Ruggeri S. Personal Participation in Criminal Proceedings. Legal Studies in International, European and Comparative Criminal Law. 2019. Vol. 2. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-01186-4_6.
Рекомендації № R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» : міжнар. док. від 17 верес. 1987 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_339.
О критериях, регламентирующих разбирательство, проводимое в отсутствие обвиняемого : Резолюция 75 (11) Комитета Министров Совета Европы от 19 янв. 1973 г. URL: http://echr-base.ru/res75_11.jsp.
Roxin C., Schünemann B. Strafverfahrensrecht, 28th edn. 2014.
Савченко В. А., Соловій Я. І., Фелик В. І., Юрчишин В. Д. Основи кримінального процесу Федеративної Республіки Німеччина : навч. посіб. Харків : Право, 2017. 372 с.
Шишман Д. М. Обізнаність підозрюваного про розпочате кримінальне провадження як обов’язкова умова для здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia). Підприємництво, господарство и право. 2019. № 10. С. 179–183. doi: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2019.10.30.
Strafprozessordnung für die Bundesrepublik Deutschland. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/stpo/.
Трагнюк Р. Р. Додержання гарантій справедливого судочинства під час здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia). Юрист України. 2018. № 2 (37). doi: 10.31359/2222-5544-2018-37-2-76.
Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини : Закон України від 7 жовт. 2014 р. № 1689-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-18#Text.
Переглядів анотації: 619 Завантажень PDF: 390
Авторське право (c) 2021 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
