ПОСИЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДРІБНЕ ВИКРАДЕННЯ ЧУЖОГО МАЙНА АБО ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЯ КРАДІЖКИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ПИТАННЯ
Анотація
У статті охарактеризовано проблему щодо розгляду матеріалів кримінальних
правопорушень за ознаками ст. 185 КК України, вчинених в умовах воєнного стану, що
утворює особливо кваліфікований склад злочину, з покаранням у вигляді позбавлення волі
на досить тривалий термін. Наведено статистичні дані щодо зареєстрованих у 2023
році кримінальних проваджень за фактами вчинення злочинів, передбачених ст. 185 КК
України, та їх подальшої спрямованості. Наголошено на необхідності вдосконалення
правового регулювання цього питання, проаналізовано положення законопроєкту
щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення про
посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та прийнятого Закону
України від 18 липня 2024 р. № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про
адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення
відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших
питань діяльності правоохоронних органів» та сформовано зауваження і пропозиції
до розглянутих положень.
Ключові слова: крадіжка, дрібна крадіжка, кримінальна відповідальність,
викрадене майно, ступінь суспільної небезпеки, шкода.
Завантаження
Переглядів анотації: 97 Завантажень PDF: 65
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
