ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОСТУПКІВ ПІДРОЗДІЛАМИ ДІЗНАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ
Анотація
У статті розглянуто питання досудового розслідування кримінальних проступків
виключно підрозділами дізнання Національної поліції України. Проаналізовано основні
функції, які виконують підрозділи дізнання Національної поліції України під час
досудового розслідування кримінальних проступків. Встановлено, що одним з основних
завдань, які покладаються на підрозділи дізнання Національної поліції України, є
захист особи, суспільства та держави від кримінальних проступків. Доведено, що
функціональна спрямованість підрозділів дізнання Національної поліції України під
час досудового розслідування кримінальних проступків визначається завданнями
цих підрозділів, сформованими розпорядчими нормативно-правовими актами та
паралельно кримінально-правовими нормами, якими регламентовано провадження
кримінального проступку. Сформовано та викладено пропозиції щодо врегулювання
наявних у правових положеннях суперечливих питань щодо провадження досудового
розслідування кримінальних проступків підрозділами дізнання Національної поліції
України.
Ключові слова: досудове розслідування, кримінальний проступок, підрозділи
дізнання, дізнавач, кримінальне провадження.
Завантаження
Переглядів анотації: 66 Завантажень PDF: 45
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
