ЗЛОЧИННИЙ ВПЛИВ: ПРОБЛЕМИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДСТАВ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Анотація

Анотація. У статті досліджено підстави та межі кримінальної відповідальності за злочинний вплив як окремий вияв організованої злочинності, що має системний характер і здійснюється без безпосередньої участі у вчиненні конкретних злочинів. Обґрунтовано доцільність криміналізації цього явища як засобу протидії кримінальному середовищу, зокрема його неформальним лідерам, які координують, управляють або впливають на злочинну діяльність без безпосередньої участі в учиненні конкретних злочинів. На підставі аналізу положень ст. 255-1 Кримінального кодексу України, судової практики та критичних позицій науковців встановлено низку системних вад чинного законодавчого регулювання поняття злочинного впливу, серед яких – термінологічна невизначеність, відсутність чітких критеріїв відмежування від співучасті, розмитість ознак суб’єкта та форм впливу. Увагу зосереджено на аналізі положень проєкту нового Кримінального кодексу України, де запропоновано концепцію «злочинного лідерства». Попри спробу деталізації, нова редакція також містить низку проблем, пов’язаних із надмірною прив’язаністю до ознак організованої злочинної групи, дублюванням із суміжними складами злочинів і ризиками правової невизначеності. Узагальнено типові вияви злочинного впливу, зафіксовані в судовій практиці, запропоновано їх законодавчу конкретизацію. До таких форм запропоновано віднести: наділення особи кримінальним статусом, прийняття цього, а також примушування інших осіб до його визнання; встановлення або поширення правил поведінки, що суперечать законодавству України, примушування інших осіб їх дотримуватися; вирішення публічних або приватних питань із застосуванням насильства, погроз, примусу чи інших протиправних дій; контроль за незаконним постачанням до пенітенціарних установ заборонених предметів; організація, здійснення збору, управління або розподілу коштів, майна чи інших активів, призначених для підтримання кримінально протиправної діяльності; здійснення інших діянь щодо організації, координації, сприяння або спонукання до злочинної діяльності. Обґрунтовано, що саме деталізація форм злочинного впливу в примітці до ст. 255 Кримінального кодексу України дасть змогу підвищити рівень юридичної визначеності, ефективності доказування та забезпечити належне кримінально-правове реагування на діяльність кримінальних авторитетів.

Ключові слова: кримінальна відповідальність; організована злочинність; «злодій в законі»; кримінальний авторитет; співучасть; доказування; кримінальний статус; пенітенціарна установа; кримінальна субкультура; протидія злочинності; криміналізація.