ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ З ВИКОРИСТАННЯМ АДАПТОВАНОГО УКРАЇНСЬКОМОВНОГО ОПИТУВАЛЬНИКА КЕТТЕЛЛА
DOI:
https://doi.org/10.36486/np.2023.1(59).23Анотація
Стаття присвячена проблематиці встановлення психодіагностичних мож-
ливостей українськомовної версії відомого психодіагностичного інструменту дослі
дження структури особистості – шістнадцятифакторного опитувальника Р. Кет-
телла (16-PF). Репрезентовані результати експериментального дослідження щодо
встановлення психодіагностичного потенціалу адаптованого опитувальника,
розкрито методологію і структуру проведеного дослідження, розраховано основні
психометричні характеристики адаптованого опитувальника – критеріальна і
конструктна валідність, надійність, внутрішня узгодженість тощо. Показано,
що використання українськомовного опитувальника Кеттелла дозволяє визначити
особистісну типологію працівників, адаптований опитувальник можна ефективно
використовувати з метою психологічного забезпечення діяльності працівників
поліції, зокрема, при професійному доборі персоналу і призначенні на посади.
Ключові слова: опитувальник Кеттелла, Національна поліція України,
українськомовна адаптація, психометричні показники, середньостатистичні
норми, надійність, валідність.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
