ІНДИВІДУАЛЬНО-ОСОБИСТІСНІ ПРОФІЛІ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ (НА ОСНОВІ ОПИТУВАЛЬНИКА «МІНІ-МУЛЬТ»)
Анотація
Стаття присвячена проблематиці вивчення й аналізу індивідуально-особистісних
психологічних профілів працівників поліції, отриманих на основі багаторічного
дослідження із застосуванням адаптованої авторами українськомовної
психодіагностичної методики «Міні-Мульт», розробленої І. Кінканнон. Представлені
в статті результати містять опис різних типів індивідуально-особистісних профілів,
які характеризуються як сприятливі, менш сприятливі і несприятливі для службової
діяльності в системі Національної поліції України залежно від типологічних
особливостей, специфіки провідних тенденцій, властивостей мислення, комунікації,
типу реакції на стрес тощо. Встановлено, що майже половина з описаних профілів
притаманна успішним поліцейським з високим рівнем психологічної придатності до
діяльності, така сама частка властива менш успішним поліцейським з проміжним
рівнем психологічної придатності до діяльності, і лише незначна частка – неуспішним
працівникам поліції з низьким рівнем готовності до службової діяльності. Показано,
що за результатами виконання даного опитувальника психологи можуть робити
обгрунтувано висновки щодо ступеня придатності особи до професійної діяльності,
а також щодо призначення на посади і можливостей індивідуального і професійного
розвитку працівників поліції.
Ключові слова: опитувальник Міні-Мульт, індивідуально-особистісний
психологічний профіль, працівник поліції, психологічна придатність, стрес,
деадаптація.
Завантаження
Переглядів анотації: 75 Завантажень PDF: 55
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
