ОСОБИСТІСНІ ПРОФІЛІ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО- ТИПОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАЛЬНИКА)
Анотація
Статтю присвячено проблематиці вивчення й аналізу індивідуально-
особистісних психологічних профілів працівників поліції, отриманих на основі
багаторічного дослідження із застосуванням адаптованої авторами українсько-
мовної психодіагностичної методики «Індивідуально-типологічний опитувальник»
Л. Собчик. Представлено опис різних типів індивідуально-особистісних профілів, які
характеризуються як сприятливі, менш сприятливі та несприятливі для службової
діяльності в системі Національної поліції України залежно від типологічних
особливостей, специфіки провідних тенденцій, властивостей мислення, комунікації,
типу реакції на стрес тощо. Висвітлено, що за результатами виконання цього
опитувальника психологи обгрунтовано можуть робити висновки щодо ступеня
придатності особи до професійної діяльності, а також про призначення на посади і
можливості індивідуального та професійного розвитку працівників поліції.
Ключові слова: індивідуально-типологічний опитувальник, індивідуально-
особистісний психологічний профіль, психологічна придатність, провідні тенденції.
Завантаження
Переглядів анотації: 100 Завантажень PDF: 89
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
