ТЕОРЕТИЧНІ І ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ (НАПРЯМИ) ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО АПАРАТУ ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПСИХОЛОГІВ СИСТЕМИ МВС УКРАЇНИ
Анотація
У статті здійснено комплексний аналіз базових понять та термінів, які
вживаються у процесі психологічної діагностики персоналу МВС з метою її
вдосконалення. Розглянуто науково-теоретичні підходи до формування термінів, її
понятійного апарату, за допомогою якого ця галузь психологічної науки описує свій
предмет дослідження. Показано, що мова психодіагностики становить складну,
цілісну систему, елементами якої є категорії, поняття, терміни. Сучасний стан
розвитку психодіагностики, формування перспективних теорій оцінки і вимірювання
індивідуальних особливостей зумовили необхідність уточнення її термінологічного
апарату, багатьох понять і визначень, які часто мають суперечливий характер. З
метою вдосконалення термінологічного апарату пропонуються авторські визначення
поширених дефініцій; запропоновано розрізняти поняття «якості», «риси»,
«особливості», «властивості», запровадити деякі нові терміни, а з прикладного
боку проблематики – диференціювати психодіагностичний інструментарій, який
застосовується для дослідження конституціональних, індивідуальних та особистісних
рис працівників системи МВС.
Ключові слова: понятійно-термінологічний апарат, тезаурус, психодіагностика,
індивідуальність, особистість, якості, риси, особливості, властивості.
Завантаження
Переглядів анотації: 72 Завантажень PDF: 52
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
