PERSONALITY PROFILES OF POLICE OFFICERS (USING THE RESULTS OF THE INDIVIDUAL-TYPOLOGICAL QUESTIONNAIRE)
Abstract
Статтю присвячено проблематиці вивчення й аналізу індивідуально-
особистісних психологічних профілів працівників поліції, отриманих на основі
багаторічного дослідження із застосуванням адаптованої авторами українсько-
мовної психодіагностичної методики «Індивідуально-типологічний опитувальник»
Л. Собчик. Представлено опис різних типів індивідуально-особистісних профілів, які
характеризуються як сприятливі, менш сприятливі та несприятливі для службової
діяльності в системі Національної поліції України залежно від типологічних
особливостей, специфіки провідних тенденцій, властивостей мислення, комунікації,
типу реакції на стрес тощо. Висвітлено, що за результатами виконання цього
опитувальника психологи обгрунтовано можуть робити висновки щодо ступеня
придатності особи до професійної діяльності, а також про призначення на посади і
можливості індивідуального та професійного розвитку працівників поліції.
Ключові слова: індивідуально-типологічний опитувальник, індивідуально-
особистісний психологічний профіль, психологічна придатність, провідні тенденції.
Downloads
Abstract views: 100 PDF Downloads: 89
Authors reserve the right to authorship of their own work and transfer to the magazine the right of the first publication of this work under the terms of the Creative Commons Attribution License, which allows other persons to freely distribute published work with mandatory reference to authors of the original work and the first publication of an article in this magazine.
Authors have the right to enter into separate additional agreements on non-exclusive dissemination of the work in the form in which it was published in the journal (for example, to post an article in the institution's repository or to publish as part of a monograph), provided that the link to the first publication of the work in this journal is maintained.
The journal's policy allows and encourages the posting of articles by authors on the Internet (for example, in electronic storehouses of institutions or on personal websites), both before the submission of this manuscript to the editorial office and during its editorial processing, as this contributes to the creation of a productive scientific discussion and positively affects the efficiency and dynamics of citing the published work.
