АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ І ПІДРОЗДІЛІВ СИСТЕМИ МВС УКРАЇНИ ПРИ РЕАГУВАННІ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ НА ДЕРЖАВНОМУ ТА МІСЦЕВОМУ РІВНЯХ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Анотація
У статті проаналізовано проблемні питання правового забезпечення взаємодії
органів і підрозділів системи МВС при реагуванні на надзвичайні ситуації в умовах во-
єнного стану та шляхи їх вирішення. Надано інформацію щодо кількості потенційно
небезпечних об’єктів в Україні, що потребують особливої уваги в умовах сьогодення.
На підставі аналізу законодавства України запропоновано вироблення на державному
рівні об’єднаного єдиного інформаційно-аналітичного комплексу (системи) моніто-
рингу, прогнозування надзвичайних ситуацій різної ґенези та їх наслідків, визначення
показників ризику та здійснення районування території України щодо ризику виник-
нення надзвичайних ситуацій та його реалізацію шляхом співпраці центральних і міс-
цевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, зокрема столиці,
підприємств, установ, організацій різних форм власності.
Ключові слова: правове забезпечення взаємодії, взаємодія органів і підрозділів сис-
теми МВС, реагування на надзвичайні ситуації в умовах воєнного стану, взаємодія у
сфері цивільного захисту, співпраця на державному та місцевому рівнях.
Завантаження
Переглядів анотації: 127 Завантажень PDF: 50
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
