Міжнародні стандарти криміналістичного забезпечення розслідування воєнних злочинів

Анотація

Анотація. Статтю присвячено аналізу міжнародних стандартів криміналістичного забезпечення розслідування воєнних злочинів, що є ключовим елементом ефективного функціонування міжнародного кримінального правосуддя, та їх порівнянню з національним правом. В умовах сучасних збройних конфліктів зростає потреба у формуванні уніфікованих правил щодо фіксації, збирання, збереження, передання та використання доказів, які б відповідали вимогам як національного, так і міжнародного судочинства. Робота ґрунтується на міжнародно-правових актах, що регулюють стандарти криміналістичного забезпечення розслідувань: Женевські конвенції 1949 року та Додаткові протоколи до них, Римський статут Міжнародного кримінального суду, Гаазькі конвенції, а також документи, розроблені в межах діяльності Міжнародних кримінальних трибуналів. Особливу увагу приділено ключовим елементам міжнародних стандартів: належній фіксації місця злочину та його наслідків; створенню та збереженню безперервного ланцюга збереження доказів (chain of custody); застосуванню сучасних методів криміналістики, включно із цифровою, біологічною та трасологічною експертизами; а також забезпеченню їхньої автентичності та допустимості для міжнародного та національного правосуддя. На основі практики Міжнародних трибуналів для колишньої Югославії та Руанди, а також діяльності Міжнародного кримінального суду проаналізовано вимоги до процесуальної чистоти доказів, їх стандартизованого оброблення та передання між правоохоронними та судовими органами різних держав. У статті також окреслено проблеми імплементації міжнародних стандартів у національні системи кримінального процесу. Серед них: відсутність уніфікованих протоколів криміналістичних дій у бойових умовах, різні підходи до оцінювання цифрових і супутникових доказів, обмежені можливості міжнародного обміну даними та експертною інформацією. Автор доходить висновку, що розвиток міжнародних стандартів у сфері криміналістичного забезпечення розслідування воєнних злочинів має бути спрямований на уніфікацію процедур збирання та оброблення доказів, гармонізацію національних і міжнародних вимог, розширення використання спільних слідчих груп та міжнародних експертних мереж. Реалізація таких стандартів забезпечує підвищення ефективності розслідувань воєнних злочинів, зміцнення принципу невідворотності покарання та посилення довіри до міжнародної системи захисту прав людини.

Ключові слова: воєнні злочини; міжнародні стандарти; криміналістичне забезпечення; докази; Міжнародний кримінальний суд; міжнародне правосуддя.