Координаційна діяльність слідчого під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством

Анотація

Анотація. Раціональне узгодження дій між підрозділами Національної поліції України є не лише важливою формою функціонування, а й необхідною для досягнення загальної мети, тобто забезпечення правопорядку та протидії кримінально протиправним виявам у суспільстві. У юридичній науці таку діяльність називають взаємодією. Актуальність статті обумовлена тим, що саме в досліджуваній категорії кримінальної протиправності інформацією про перебіг насильницьких відносин у родині, поведінку й особистісні характеристики членів родини тощо володіє значна кількість як структурних підрозділів Національної поліції України, так й інших суб’єктів виконавчої влади. Тому завданням слідчого є не лише отримати таку інформацію, а й забезпечити належну координацію між ними з метою її ретельного аналізу та вивчення, формування тактики розслідування та доказової бази. Метою статті є визначення основних ролей та функцій окремих підрозділів під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, а також тактико-організаційних засад з об’єднання слідчим можливостей кожного з учасників взаємодії у виявленні та дослідженні доказової інформації. Для досягнення цієї мети було використано метод юридичної герменевтики для аналізу законодавчих актів і судових рішень з питань розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством; також було використано метод декомпозиції – для деталізації можливих способів отримання поліцейськими інформації щодо вчиненого кримінального правопорушення. За результатами дослідження було визначено форми (процесуальну та непроцесуальну) такої взаємодії, а також її напрями, що обумовлені видом кримінального правопорушення як результатом домашнього насильства, а також функціональними положеннями конкретного суб’єкта.

Ключові слова: взаємодія; планування розслідування; превенція; потерпілий; збирання доказів.