Інформаційна війна в сучасному дискурсі: загрози національній безпеці та медіаграмотність як стратегічний елемент захисту
Анотація
Анотація. У сучасному світі інформаційний простір є ключовим аспектом геополітичного протистояння, у межах якого мовні засоби й когнітивні технології виконують роль стратегічної зброї. Російсько-українська війна окреслила гостру потребу в аналізі дискурсу агресії, оскільки маніпулятивні стратегії безпосередньо впливають на національну безпеку й соціальну стійкість. Досліджено генезу та еволюцію інформаційних воєн, починаючи від примітивних засобів психологічного тиску давнини до високотехнологічних операцій цифрової епохи. У роботі проаналізовано лінгвокогнітивні параметри сучасного дискурсу агресії, що ґрунтуються на використанні специфічних мовних кодів, маніпулятивних технік і дезінформації. Увагу зосереджено на функціонуванні соціальних мереж як основному майданчику для поширення фейків, тролінгу та хейтспічу. Розглянуто теоретичні підходи провідних науковців до визначення «інформаційної зброї» та класифіковано її основні форми. Встановлено, що агресор використовує «психовіруси» та емоційне нагнітання (страх, паніку) для пригнічення аналітичного мислення особи. Виявлено механізми створення «масовокомунікаційних міфів», які слугують інструментом соціальної мобілізації або деморалізації. Також з’ясовано сутність поняття «інформаційної експансії» як комплексної технології, що охоплює державні та приватні інституції для досягнення геополітичних цілей через системну пропаганду. Сформульовано висновок, що ефективне протистояння сучасним загрозам можливе лише за умови комплексного реформування законодавства у сфері інформаційної безпеки та активного впровадження програм із медіаграмотності. Контроль над свідомістю населення стає головною метою агресора, тому розвиток критичного мислення та розумового потенціалу громадян є базовим елементом захисту суверенітету держави. Акцентовано, що медіаграмотність має трансформуватися з факультативної навички у фундаментальний складник національної безпеки в інформаційній сфері.
Ключові слова: інформаційна війна; маніпуляції; дезінформація; дискурс агресії; медіаграмотність; лінгвокогнітивні параметри; інформаційна безпека; соціальні мережі.
Завантаження
Посилання
Bakirov, A. et al. (2025). Theoretical Bases of Methods of Counteraction to Modern Information Warfare. Computers, 14(10), 410. https://doi.org/10.3390/computers14100410
Demartino, A.P. (2020). Information expansion as a means of aggressive policy of the Russian Federation against Ukraine. Science and education: a new dimension. Series "Humanities and social sciences", VIII(37), 26-31. DOI: 10.31174/SEND-HS2020-223VIII37-06
Derevianko, S. (2024). Hybrid war: information and security dimension. Bulletin of the Precarpathian University. Series "Politics", 18, 101-113. DOI: 10.32782/2312-1815/2024-18-11
Hetsko, H.I., & Barchan, O.V. (2025). The influence of Ukrainian media on the formation of public opinion in the conditions of information war. Scientific notes of the V.I. Vernadsky Tavrichesky National University. Series "Philology. Journalism", 6, 218-224. DOI: 10.32782/2710-4656/2025.6.2/33
Khudolii, A.O. (2022). Information warfare 2014-2022. Ostroh: National University "Ostroh Academy". DOI: 10.25264/978-617-8041-16-8
Koruts, U. (2020). Information warfare as a tool of war propaganda: legal grounds for counteraction. Enterprise, economy and law, 8, 334-339. DOI: 10.32849/2663-5313/2020.8.55
Kovalova, T. (2024). Counteracting information threats in the conditions of the Russian-Ukrainian war: the role of the NGO "Detector Media". Horizons of printing, 1(15), 162-174. DOI: 10.20535/2522-1078.2024.1(15).307819
Krasnostup, H.M. (2025). Legal foundations of media literacy: from theoretical concept to institutionalization in the state. Information and law, 3(54), 19-29. DOI: 10.37750/2616-6798.2025.3(54).340404
Kushnir, V.V. (2025). The concept of information warfare in international law. Law and society, 3, 208-213. DOI: 10.32842/2078-3736/2025.3.2.29
Kyrychenko, Yu.V., Serhiienko, T.I., & Slastin, V.O. (2025). Information warfare as a tool of hybrid aggression: Ukrainian experience. Bulletin of the National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute". Series "Political Science. Sociology. Law", 1(65), 89-95. DOI: 10.20535/2308-5053.2025.1(65).332563
Laskova-Yarmolenko, A., & Slynkova, T. (2024). Media literacy in the education system: modern requirements in the sphere of social communication. Pedagogical innovations: ideas, realities, prospects, 32, 100-105. DOI: 10.32405/2413-4139-2024-1(32)-100-105
Maksymenko, O.V., & Pylypenko, V.V. (2025). Information war in conditions of armed conflict: linguistic and cognitive dimensions. Legal Journal of Donbas, 4, 33-38. DOI: 10.32782/2523-4269-2025-93-33-38
Petrenko, S.V., & Ilchenko, Yu.O. (2025). Problematic issues of countering Russian information aggression. Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, 90, 354-359. DOI: 10.24144/2307-3322.2025.90.3.52
Polishchuk, Yu. (2025). Information warfare as a component of Russian aggression against Ukraine: historiography of the problem. Ukrainian Historical Journal, 6(585), 35-49. DOI: 10.15407/uhj2025.06.035
Smotrych, D.V., & Brailko, L. (2023). Information security in conditions of martial law. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 77, 121-127. DOI: 10.24144/2307-3322.2023.77.2.20
Sopilko, I.M. (2022). Information war against Ukraine and legal means of countering criminal acts. Legal Bulletin, 3(64), 108-115. DOI: 10.18372/2307-9061.64.16897
Tiutiunnyk, L. (2023). Propaganda as a means of manipulation in wartime. Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 76(6), 184-192. DOI: 10.33099/2617-6858-2023-76-6-184-192
Vorobets, N. (2023). Russia's information war against Ukraine: dynamics of influence on public consciousness and challenges for national formation. Bulletin of the Precarpathian University. Series "Politology", 15, 18-25. DOI: 10.32782/2312-1815/2024-1-3
Переглядів анотації: 26 Завантажень PDF: 8
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
