Набуття статусу підозрюваного особою, місцезнаходження якої не встановлено
Анотація
Метою статті є аналіз кримінального процесуального законодавства України щодо інституту вручення письмового повідомлення про підозру як невід’ємної складової здійснення повідомлення особі про підозру, а також встановлення актуальних теоретичних і практичних проблем під час застосування такої новели законодавства, як набуття статусу підозрюваного особою, місцезнаходження якої не встановлено. Методологія. З огляду на мету, специфіку об’єкта й предмета дослідження обрано методологічний інструментарій. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (абстрагування, аналогію, дедукцію, індукцію, синтез) – для з’ясування змісту досліджуваного питання; метод системного аналізу – для окреслення напрямів удосконалення кримінального процесуального законодавства України; теоретичний – у процесі дослідження наукової та навчально-методичної літератури. Наукова новизна публікації полягає в системному аналізі кримінального процесуального законодавства України
в контексті вимог міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України,
й у визначенні теоретичних і практичних проблем, без подолання яких процесуальна діяльність сторони обвинувачення під час вручення письмового повідомлення про підозру як невід’ємної складової здійснення повідомлення особі про підозру не буде відповідати завданням кримінального провадження та гарантіям, визначеним міжнародними договорами. За результатами здійсненого дослідження сформульовано висновки: 1) положення ч. 1 ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1689-VII від 7 жовтня 2014 року), які визначають, що підозрюваним є особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй унаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення в спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень, не підлягають застосуванню, оскільки суперечать міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, – Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року; 2) неможливість повідомлення особи про підозру, місцезнаходження якої невідоме, суперечить публічному інтересу щодо захисту особи, суспільства й держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування. Тому необхідно розробити цілісний проєкт комплексних змін, які врахують практичний досвід застосування та зможуть забезпечити баланс приватних і публічних інтересів у кримінальному провадженні, відповідатимуть Конституції України, ст. 6 Конвенції та прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Ключові слова: підозра; повідомлення; повідомлення про підозру; підозрюваний; письмове повідомлення про підозру; вручення письмового повідомлення про підозру; особа, місцезнаходження якої не встановлено.
Завантаження
Посилання
Академічний тлумачний словник української мови (1970–1980) : словник укр. мови : в 11 т. 1970 р. Т. 1. С. 762. URL: http://sum.in.ua/s/vruchennja.
Аленін Ю. П., Гловюк І. В. Повідомлення про підозру: загальна характеристика та проблеми удосконалення. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2014. № 1.
С. 161–169. URL: file:///C:/Users/anon/Downloads/vprc_2014_1_18.pdf.
Amrutanshu D., Sharma D. Arrest Warrants at the International Criminal Court: Reasonable Suspicion or Reasonable Grounds to Believe? International Criminal Law Review. 2016. Vol. 16. Is. 1. Р. 158–176. doi: https://doi.org/10.1163/15718123-01601004.
Атаманов О. М. Теоретичні та практичні аспекти процесуальної діяльності сторони обвинувачення під час складання письмового повідомлення про підозру. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 4 (113). С. 64–79. doi: https://doi.org/10.33270/01191134.64.
Bhakta Pradhananga R., Kunshang L. An Analytical Study of Culpable Homicide (Kartabya Jyan) under the Muluki Criminal (Code) Act, 2074 BS. Prosecution journal. 2018. Vol. 4. Р. 1–61. URL: https://ag.gov.np/storage/postFile/ Prosecution%20Journal,%20Vol%204_1544166889.pdf.
Гринюк В. О. Повідомлення про підозру як форма здійснення первинного обвинувачення. Форум права. 2017. № 1. С. 20–25. URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/FP_index.htm_2017_1_6.pdf.
Гуртієва Л. М. Наукові концепції підстав прийняття рішення про повідомлення про підозру. Правова Держава. 2017. № 28. С. 102–105. URL: file:///C:/Users/anon/Downloads/Prav_2017_28_19.pdf.
Гуртієва Л. М., Лукашкіна Т. В. Теорія доказів у кримінальному судочинстві : навч.-метод. посіб. Одеса : Фенікс, 2016. 80 с. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/10872/Gurt%D1%96%D1%94va%2C%20Lukashk% D1%96na_Teor%D1%96ia%20dokaz%D1%96v%20u%20krim%D1%96nal%60nomu%20sudochinstv%D1%96_OK.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
Капліна О. В. Повідомлення про підозру: протистояння правових позицій сторін обвинувачення та захисту.
Право України. 2017. № 12. С. 74–81. URL: https://pravoua.com.ua/ua/store/pravoukr/pravo_2017_12/ pravo_2017_12_s7/.
Конституція України : Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : міжнар. док. від 4 листоп. 1950 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
Посвистак О. М. Здійснення повідомлення про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження. Підприємство, господарство і право. 2019. № 5. С. 280–285. doi: 10.32849/2663-5313/2019.5.52.
Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Imbrioscia v. Switzerland» (заява № 13972/88) від 24 листоп. 1993 р. Case of Imbrioscia v. Switzerland. URL: https://hudoc.echr.coe.int /rus#{%22fulltext%22:[%22Imbrioscia%20v.%20Switzerland%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-57852%22]}.
Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Kamasinski v. Austria» (заява № 9783/82) від 19 груд. 1989 р. Case of Kamasinski v. Austria. URL: https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22fulltext%22:[ %22Kamasinski%20v.%20Austria%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-57614%22]}.
Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Mattoccia v. Italy» (заява № 23969/94) від 25 лип. 2000 р. Case of Mattoccia v. Italy. URL: https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22fulltext%22:[%22Mattoccia%20v. %20Italy%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-58764%22]}.
Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21 квіт. 2011 р. Case of Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua /laws/show/974_683.
Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Pelissier and Sassi v. France» (заява № 25444/94) від 25 берез. 1999 р. Case of Pelissier and Sassi v. France. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22appno%22:[ %2225444/94%22],%22itemid%22:[%22001-58226%22]}.
Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Penev v. Bulgaria» (заява № 20494/04) від 7 квіт. 2010 р. Case of Penev v. Bulgaria. URL: https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22fulltext%22:[%22Penev%20v.% 20Bulgaria%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-96610%22]}.
Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Sejdovic v. Italy» (заява № 56581/00) від 1 берез. 2006 р. Case of Sejdovic v. Italy. URL: https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22fulltext%22:[%22Sejdovic%20v.%20Italy%22], %22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-72629%22]}.
Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Somogyi v Italy» (заява № 67972/01) від 18 трав. 2004 р. Case of Somogyi v Italy. URL: https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22fulltext%22:[%22Somogyi%20v%20Italy%22], %22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-61762%22]}.
Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Tejedor Garcia v. Spain» (заява № 142/1996/761/962) від 16 груд. 1997 р. Case of Tejedor Garcia v. Spain. URL: https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22fulltext%22:[ %22Tejedor%20Garcia%20v.%20Spain%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-58122%22]}.
Щербак І. А. Повідомлення про підозру: актуальні питання. Правове забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, безпековий, інтелектуальний простір : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Хмельницький, 23 квіт. 2019 р.). С. 413–417. Хмельницький : Донецьк. нац. ун-т ім. В. Стуса. URL: http://jlsouk.donnu.edu.ua/article/view/6860/6892.
Щербак І. А. Проблемні аспекти процедури повідомлення про підозру в контексті реалізації принципу верховенства права. Правничий часопис Донецького університету. 2019. № 1 (37). С. 100–108. URL: http://jpch.donnu.edu.ua/article/view/7441/7454. doi: 10.31558/2518-7953.2019.1.12.
Yednak V., Vitiuk D., Krut K., Grokholskyi V. Ensuringthe Rights of the Person When Notifying of Suspicion or Detentionon Suspicion of Committing a Criminal Offense. Amazonia Investiga. 2020. Vol. 9 (25). P. 423–428. URL: https://amazoniainvestiga.info/index.php/amazonia/article/view/1089/999.
Про міжнародні договори України : Закон України від 29 черв. 2004 р. № 1906-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1906-15.
Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції : Закон України від 17 лип. 1997 р. № 475/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/475/97-%D0%B2%D1%80.
Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини : Закон України від 7 жовт. 2014 р. № 1689-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-18.
Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 23 лют. 2006 р. № 3477-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15.
Переглядів анотації: 145 Завантажень PDF: 328
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
