Правова визначеність як вимога до підстав закриття кримінального провадження, проблеми класифікації та диференціації наслідків
Анотація
Анотація. У статті досліджено принцип правової визначеності як складової верховенства права в контексті нормативного регулювання підстав закриття кримінального провадження, передбачених ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України. Здійснено аналіз доктринального поділу таких підстав на реабілітуючі та нереабілітуючі, який застосовує судова практика та правова доктрина, проте він не отримав чіткого нормативного закріплення в кримінальному процесуальному законодавстві. Обґрунтовано, що брак законодавчо визначеної класифікації за наявності суттєво відмінних правових наслідків для особи, щодо якої провадження закривають, породжує стан правової невизначеності й ускладнює реалізацію процесуальних прав, зокрема права на реабілітацію, відшкодування шкоди та захист репутації. Висвітлено вимоги принципу правової визначеності в складі верховенства права, серед яких чіткість, передбачуваність, недвозначність і пропорційність у застосуванні до підстав закриття провадження. Увагу зосереджено на питанні диференціації юридичних наслідків закриття за різними підставами, зокрема залежно від можливості відшкодування шкоди, обмеження щодо доступу до публічної служби та репутаційних наслідків. Крізь призму практики Європейського суду з прав людини у справах Allen v. the United Kingdom, Sekanina v. Austria, Minelli v. Switzerland визначено вимоги до національного правопорядку щодо забезпечення особі ефективного захисту її процесуальних прав після завершення кримінального переслідування з огляду на позапроцесуальну складову презумпції невинуватості, гарантованої п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сформульовано висновки щодо необхідності вдосконалення нормативного регулювання підстав закриття кримінального провадження в напрямі чіткої диференціації їх правових наслідків, забезпечення співмірності таких наслідків характеру підстави закриття, а також гарантування особі ефективних процесуальних засобів захисту, що відповідатиме вимогам принципу правової визначеності як елементу верховенства права.
Ключові слова: правова визначеність; верховенство права; закриття кримінального провадження; реабілітуючі та нереабілітуючі підстави; презумпція невинуватості; реабілітація; практика ЄСПЛ.
Завантаження
Посилання
Basysta, I., Blahuta, R., Drozdov, O., Drozdova, O., & Khytra, A. (2024). Analysis of the admissibility of establishing the circumstances of intentional deprivation of life of the testator by the heir in a civil case through the lens of the presumption of innocence, the practice of the European Court of Human Rights, and the social consequences of such a court decision. Social and Legal Studios, 7(3), 137-147. DOI: 10.32518/sals3.2024.137
Drozdov, O., & Basysta, I. (2023). Examination of evidence at the initiative of the court of appeal in criminal proceedings. Social and Legal Studios, 6(1), 25-32. DOI: 10.32518/sals1.2023.25
Kaplina, O., & Fomin, S. (2020). Proportionality of interference with the right to peaceful enjoyment of property during the seizure of property in criminal proceedings in Ukraine. Access to Justice in Eastern Europe, 4(8), 246-264. DOI: 10.33327/AJEE-18-3.4-a000038
Kaplina, O., & Tumaniants, A. (2021). ECtHR decisions that influenced the criminal procedure of Ukraine. Access to Justice in Eastern Europe, 1(9), 102-121. DOI: 10.33327/AJEE-18-4.1-a000048
Loskutov, T.O. (2023). Legal regulation of the principle of proportionality in criminal proceedings under martial law. Analytical and Comparative Jurisprudence, 1, 524-529. DOI: 10.24144/2788-6018.2023.01.91
Morenko, V.I. (2025). Closing criminal proceedings as the only possible legal procedural decision of the prosecutor (prosecution party) in the event of the expiration of the pre-trial investigation term. Analytical and Comparative Law, 2, 1033-1038. DOI: 10.24144/2788-6018.2025.02.153
Murzanovska, A.V., Pozhar, V.H., & Shylin, D.V. (2022). Closing criminal proceedings in the context of observing the presumption of innocence and reasonable terms: some theoretical, methodological and praxeological aspects. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series "Jurisprudence", 56, 84-88. DOI: 10.32841/2307-1745.2022.56.18
Nor, V., & Kaplina, O. (2022). The role of doctrine in ensuring the evolutive dynamics of criminal procedural law. Law of Ukraine, 1, 105-130. DOI: 10.33498/louu-2022-01-105
Panchenko, N.V. (2023). Legal certainty: the relationship of criminal-legal and criminal procedural aspects. Uzhhorod National University Herald. Series "Law", 80(2), 64-69. DOI: 10.24144/2307-3322.2023.80.2.12
Pohoretskyi, M.A. (2021). The concept of criminal process and its scientific and practical significance. Bulletin of Criminal Justice, 1-2, 28-51. DOI: 10.17721/2413-5372.2021.1-2/28-51
Pohoretskyi, M.A. (2025). Rule of law in criminal procedural evidence: methodology and practice of application. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 32(3), 275-299. DOI: 10.31359/1993-0909-2025-32-3-275
Reminska, Yu. (2023). The jurisprudence of the European Court of Human Rights as an instrument to counter the rule of law backsliding national legal systems (Some doctrinal reflections). Estudios De Deusto, 71(2), 167-188. DOI: 10.18543/ed.2931
Toma, M.H. (2025). The Presumption of Innocence as a Constitutional Guarantee of a Fair Trial. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series "Law", 91(4), 183-188. DOI: 10.24144/2307-3322.2025.91.4.24
Torbas, O., Stoianov, M., & Zavtur, V. (2022). Termination of criminal proceedings in connection with the decriminalization of a criminal offense: analysis of the Decision of the Constitutional Court of Ukraine in the case on the presumption of innocence. Analytical and Comparative Jurisprudence, 3, 262-268. DOI: 10.24144/2788-6018.2022.03.47
Torbas, O.O., & Zavtur, V.A. (2023). The right of a person to be presumed innocent until proved guilty according to law: international standards and experience of domestic lawmaking. Legal Position, 1(38), 178-183. DOI: 10.32782/2521-6473.2023-1.35
Переглядів анотації: 22 Завантажень PDF: 23
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
